Особенности истории становления украинских городов
24 квітня розпочався спільний наступ польсько-українських армій проти окупованих Радянським Союзом України та Білорусі. 6 травня вони взяли Київ, але у червні вони були змушені відступити до Галичини та Польщі. 15 серпня більшовики були розгромлені під Варшавою, а спільні війська нового польсько-українського контрнаступу окупували частину Поділля до середини жовтня. Самые актуальные и важные события в городе Киев доступны в любое удобное для Вас время бесплатно и без регистрации.
12 жовтня польський уряд підписав перемир'я з Радами, а 30-тисячна армія Української Народної Республіки була змушена відступити 21 листопада в Польщу, де її військовослужбовці були ув'язнені (див. Табори). Збройну боротьбу проти більшовиків продовжили десятки партизанських угруповань у Подільській губернії, Київській губернії, Катеринославській губернії та Полтавській губернії. Повстанці, котрі налічували близько 40 000 чоловік наприкінці 1920 року, чинили опір радянській владі до 1924 року. До них приєдналися ветерани армії УНР з Польщі під командуванням Юрія Тютюнника, який діяв на Волині та Поділлі в листопаді 1921 року (друга зимова кампанія).
Рижський мирний договір 18 березня 1921 року підтвердив польсько-радянське перемир'я, встановив дипломатичні відносини між Польщею та Радянською Україною і узаконив анексію Польщі Західною Україною. Парламент у вигнанні Української Народної Республіки - Рада Республіки - функціонував у Тарнуві, Польща, з лютого по серпень 1921 року.
Західноукраїнська національна республіка, 1918—23. Відродження західноукраїнської держави сильно вплинуло на революцію 1917 року та її наслідки на решті території України. 18-19 жовтня 1918 року українські члени австрійського парламенту, Галицька дієта, Буковинська Сейм і три делегати від кожної української політичної партії в Галичині і Буковини становили Українську Національну Раду (УНРаду) у Львові як представницьку раду українці в Австро-Угорщині і проголосили створення української держави на території Галичини, північної Буковини та Закарпаття. Прийнята демократична конституція, яка передбачає пропорційне представництво всіх національних меншин у державних органах. Головою Ради ООН було обрано Євгена Петрушевича, і була сформована делегація для галицьких справ у Відні під керівництвом Коста Левицького.
